До відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні управління з питань праці на особистому прийомі звернулась громадянка із проханням надати роз’яснення щодо строків застосування дисциплінарного стягнення. 

Головним державним інспектором відділу Наталією Старіковою було роз’яснено, що відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Оскільки в статті 148 КЗпП України немає спеціальної вказівки щодо виду відпустки, то будь-яка відпустка, прямо чи побічно передбачена Законом "Про відпустки" або Кодексом законів про працю, не рахується при визначенні строку для застосування дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До того ж інспектором праці було наголошено, що порядок застосування дисциплінарного стягнення встановлюється статтею 149 КЗпП України, яка передбачає: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Ри цьому відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни. Окрім цього статтею 149 КЗпП України передбачено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, це відповідає правилу частини першої статті 61 Конституції, яке забороняє за одне й те саме порушення двічі притягати до юридичної відповідальності одного і того ж виду.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Строк повідомлення Кодексом законів про працю не визначено, позиція щодо додержання строку повідомлення чітко в судовій практиці та науково-практичній літературі не висловлювалася.