Відповідно до статті 10 Закону України «Про зайнятість населення» інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.

Способи трудової міграції:

- самостійний пошук місця роботи;

- за допомогою туристичних агентств, через які українці легально, як туристи, потрапляють до країни і, незаконно там залишившись, займаються трудовою діяльністю;

- використання послуг суб’єктів господарської діяльності по посередництву в працевлаштуванні за кордоном.

Якщо ви вирішили працевлаштуватись за кордоном, довідайтесь про умови перебування та працевлаштування в обраній країні.

У більшості випадків відсутність знань про країну, умови перебування та працевлаштування в ній призводять до того, що громадяни України довіряють свою долю сумнівним посередницьким структурам.

При зверненні до посередницьких структур у кожному випадку уважно ознайомтесь з умовами, що ними пропонуються, та вимагайте пред'явлення не тільки ліцензії Мінпраці України, але й дозвіл Державного центру зайнятості України на посередництво у працевлаштуванні саме у Вами обраній країні. Варто усвідомити, що внутрішнє законодавство іноземних держав, передусім, захищає власний ринок праці.

У цьому зв'язку необхідно зазначити, що нелегальне працевлаштування за кордоном є правопорушенням, яке карається законом i тягне за собою адміністративну, а в деяких країнах й кримінальну відповідальність, з подальшою депортацією з країни та забороною в'їзду до неї на певний термін.

Отримання ж туристичних віз передбачає саме туристичний характер поїздки, а не виїзд за кордон з метою подальшого працевлаштування. Іноземці, якi не отримали дозвiл на роботу у встановленому законодавством країни перебування порядку, вважаються нелегальними мiгрантами.

Необхідною передумовою легального влаштування за кордоном на роботу є, зокрема, отримання до в'їзду в країну дозволу на працевлаштування. Для отримання такого дозволу, як правило, вимагається підтвердження від служби зайнятості вiдповiдної країни, наявнiсть страхового полісу та інших необхідних документів від iноземного роботодавця.

7 ознак обману у працевлаштуванні за кордон

1. Відсутність ліцензії Мінсоцполітики

Перше і легке, що можна перевірити – наявність ліцензії у посередника, який допомагає вам у пошуку роботи за кордоном. Повний перелік ліцензіатів можна знайти на сайті Міністерства соціальної політики, в Департаменті ринку праці та зайнятості якого і створено відділ ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Крім ліцензії, фірма-посередник повинна мати свідоцтво про державну реєстрацію та договір з іноземною фірмою-роботодавцем.

2. Гроші за працевлаштування

Згідно з умовами ліцензування Мінсоцполітики, особи, які працевлаштовують українців за кордон, не можуть брати гроші за працевлаштування — підбір роботи. Можуть брати кошти за проїзд, оформлення документів (візовий збір), але не за те, що знайдуть роботу.

Вимога передоплати за консультацію, пересилання документів роботодавцю тощо є індикатором нечесного агентства. Якщо вам кажуть: «Дай 150 євро і поїдеш в Польщу на круту роботу», — швидше за все, це обман.

3. Не робоча віза, а будь-яка інша

На роботу в іншу країну потрібно їхати тільки по робочій візі і ніяк інакше: туристичні, культурні та інші візи — явні ознаки нелегальних аспектів працевлаштування.

4. Прихованість деталей працевлаштування

Якщо вам підшукують роботу за кордоном і дають лише загальну інформацію про компанію, в якій потенційно будете працювати, — не називають точну назву компанії, загальними фразами пояснюють сферу її діяльності і так само описують ваші майбутні обов’язки, — будьте впевнені в спланованому обмані.

Ви маєте право знати повну інформацію про майбутнього роботодавця, графік роботи, розмір оплати праці, умови проїзду та проживання, порядок медичного і соціального страхування — про всі нюанси працевлаштування.

5. Без питань про навички

Шахраї практично ніколи нічого не питають про професійні навички потенційного кандидата — беруть всіх, хто відгукнеться. Це логічно, якщо вам не потрібно наймати людей на роботу, а просто забезпечити якомога більшу кількість людей, які заплатять гроші за працевлаштування. На роботу так не наймають.

6. Маніпуляції з договором

Не підписуйте документи наосліп, уважно читайте договір, який, до речі, має бути перекладено на рідну мову.

Ніколи не ставте підпис на порожньому аркуші паперу, не піддавайтеся на вмовляння укладення «подвійного» трудового договору (чорнового варіанту з більш низькими сумами оплати праці тощо) і контракту, який містить умови: «та інші види робіт», «всі види робіт на вимогу роботодавця».

Ще один маркер нелегальної роботи — часто обіцяють платити більше, ніж за легальну. Багато хто забуває про обережність і, спокушені високими заробітками, попадаються на гачок аферистів.

Перша робота за кордоном завжди повинна бути легальною. Їдьте, придивіться. Найчастіше на місці можна знайти свого наступного роботодавця, який буде платити більше. Виїжджаючи на заробітки в перший раз важливо в першу чергу звертати увагу на надійність, а гроші прийдуть з досвідом.

7. Боротьба за оригінал паспорта

Не віддавайте оригінал паспорта потенційним роботодавцям ні під яким приводом! Копія паспорта потрібна при оформленні документів, оригінал паспорта особисто показуєте прикордонникам при перетині кордону. Ніяких причин комусь віддавати оригінал немає і бути не може.