Війна продовжує приносити на українську землю біль, сльози та непоправні втрати…

Ще одна страшна звістка сколихнула нашу громаду - офіційно підтверджено загибель нашого земляка, мужнього воїна та захисника України - Кислова Миколи Анатолійовича.

Микола Анатолійович народився 2 червня 1990 року в селі Злагода. Зовсім маленьким разом із батьками переїхав до села Данилівка, де минули його дитячі та юнацькі роки. Тут він навчався, закінчив 9 класів місцевої школи, знайшов друзів, будував свої мрії та плани на майбутнє.

Після закінчення школи здобув освіту у професійно-технічному училищі №75, отримавши спеціальність інженера-механіка. Він був працьовитим, відповідальним, доброзичливим і щирим. Для рідних та близьких залишався надійною опорою, людиною великого серця та добрих справ.

Найбільшою цінністю для Миколи була його сім’я. Люблячий чоловік, турботливий батько двох дітей, він мріяв бачити їх щасливими, виховувати під мирним українським небом, радіти кожному новому дню поруч із найріднішими людьми.

Та коли на українську землю прийшла війна, не зміг залишитися осторонь і не роздумуючи став до лав захисників України. Як справжній патріот, він обрав шлях честі та обов’язку, щоб боронити рідну землю від ворога та захищати право свого народу на свободу і незалежність.

З 1 серпня 2024 року Микола Анатолійович вважався зниклим безвісти. Майже два роки рідні жили між болем і надією, чекали на звістку, вірили у повернення, молилися та не втрачали сподівань. Але на жаль, у травні 2026 року надійшло офіційне підтвердження найстрашнішого - воїн загинув під час виконання бойового завдання у місті Торецьк на Донеччині.

Своє життя Микола віддав за Україну, за мир і безпеку майбутніх поколінь, за можливість своїх дітей жити у вільній державі. Його подвиг є свідченням справжньої мужності, незламності духу та безмежної любові до Батьківщини. 

У пам’яті всіх, хто його знав, він назавжди залишиться щирою, доброю та світлою людиною, вірним другом, люблячим батьком, турботливим чоловіком і відданим сином України.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам загиблого Захисника. Жодні слова не здатні загоїти рану від такої втрати. Сумуємо разом із вами та схиляємо голови у глибокій скорботі.

Вічна пам’ять та вічна слава Захиснику України!

Микола Анатолійович буде похований у місті Путивль Сумської області.